21.08.2010 | 23:55 Розмір тексту Версія для друку

Природа пристосовується до глобального потепління у Полтаві

Я не біолог і будую свої здогадки лише на знаннях, отриманих ще у біологічному класі школи та деякій самоосвіті. Хоча, навіть цей рівень знань дозволяє зробити висновки, що природа Полтавщини видозмінюється, пристосовуючись до аномальної спеки.

У дитинстві часто бував на півдні України. Там свій клімат (як на мене - надто жаркий), свій плин життя. А ще там своя рослинність. Вона сильно відрізняється від Полтавської. Більшість рослин цупкіші, приземкуваті, швидко вигоряють (майже на початку літа). В око кидалася наявність великої кількості сукулентів (хто бажає пошукайте означення;  а своїми словами  сказати - це вид рослин із м`ясистим стеблом та листям/голками, які дозволяють утримувати вологу дуже довго). До сукулентів належить велика кількість домашніх рослин, що більшість з нас вирощують у горщиках (товстянки, кактуси, низка розеток тощо).

IMGP3302.jpg

Вже три роки намагаюся спостерігати за видозмінами рослинності Полтавщини. Варто відзначити той факт, що на полях збільшилася частка приземкуватих рослин (на мій суто суб`єктивний погляд). Поширеними стали й сукуленти (даруйте, назвати їх не можу), які на Полтавщині майже не зустрічалися раніше.

На підвіконні у мене кинулися цвісти кілька кактусів (до цього майже 4 роки я бився за їх квітуванння, але жодної квітки). Кактуси у колеги поверхом нижче також цього року активно квітують. А от звичайні рослини у мене вдома ріст спинили (вже рік).

Вигорання трави на Полтавщині активно заявило про себе десь років до 5 тому (знову ж таки як на мене). Іноді, маючи справу із полтавським степом, розумію, що до умов Півдня України нам не так і далеко.

IMGP3345.jpg

P.S. Полтавці теж пристосовуються до спеки. Та кілька днів тому температура поповзла вниз до нормальних показників. І що ми бачимо: особисто в моєму районі люди у легких куртках (спортивних тощо) стали досить частими гостями. Температура у 23-25 градусів оптимальна для функціонування організму.До цього ж влітку я, здається, такого не бачив ніколи.

Про автора