Як ефективно боротися із свавіллям
Сучасна Україна - світ заможних. Перед ними відкриті двері, на них працюють закони, їм допомагає держава. Що робити, якщо ви - просто людина, а ваші права принижено?
На цей запис наштовхнула інформаційна програма по одному з каналів телебачення. За 10 хвилин диктор розповів про три страйки та один мітинг, і всюди одне й те ж - люди невдоволені свавіллям (влади, підприємців, міліціонерів, тіньовими забудовами тощо).
Їхні проблеми могли би бути вирішені, коли б серед невдоволених виявився хоч один посадовець чи заможний підприємець. Навіть у моєму дворі була подібна картина - один з під`їздів ледь не страйкував проти незаконної забудови простору довкола будинку. Так тривало кілька років, поки у сварку не втрутився представник високих кіл (судячи з усього аж ніяк не причетний до якоїсь із служб) і все само-собою вирішилось. Тихо.. Мирно...
Вже давно помітив, що мітинг (як, власне, і голодування, числені флеш-моби, звернення до установ, колективні форми протесту) давно втратив свою ефективність. Мітингуючих беруть до уваги, але їх лозунги - ні. Приклад - протистояння студентів і міністра освіти на Заході. Не треба далеко ходити, навіть у Полтаві мітинги - явище часте, а позитивні рішення на користь принижених - ні. Акції на Заході тривають по сьогодні, а ми про них навіть не знаємо (тобто цензура давно торкнулася ЗМІ, на підтримку яких розраховувати доводиться не всюди).
Скажу чесно, на кількох цілком конкретних прикладах із судових залів Полтави, я впевнився, що на державний захист прав у незаможних громадян шансів майже немає. На інших прикладах (не менш конкретних) впевнився, що із страйкуючими влада здебільшого грається, лишаючи все без змін.
Спробуємо сформулювати проблему:
1) Як, не залучаючи фінансову підтримку та піар політиків, що рвуться до влади, захистити свої попрані права простому громадянину (колективу громадян). Вимоги: час (на прикладі самої "Полтавщини" знаємо про тривалість судової тяганини), реальна можливість (спробуймо говорити про те, що справді під силу громадянину із середнім достатком).
2) Знайти альтернативу неефективним у плані виборювання правди мітингам, голодуванням, колективним зверненням. Бажано, щоб запропонована міра була законною (обгрунтованою юридично).
P.S. Свої пропозиції я не висловлю - надто вже закріпилася у коментаторів "Полтавщини" традиція сперечатися про чиюсь думку, не висловивши свою. Так чи по-іншому питання боротьби зі свавіллям (а головне - не завжди вдалої боротьби) торкалося кожного.
