6.09.2010 | 12:07 Розмір тексту Версія для друку

Скоро вибори! Поговоримо про реєстр виборців.

Третього вересня ЦВК офіційно оголосила про початок виборчої кампанії з 11.09.2010р. Та в нашому місті передвиборчі баталії точаться вже досить давно. Багато громадян Полтави так чи інакше вже втягнуто в політичну карусель: хто зайнявся пошуками підробітку, хто включився в активне обговорення вірогідних кандидатів на пост міського голови, а дехто вже завзято займається “чорним” піаром..., та все ж найголовніший чинник на будь-яких виборах є думка одного-єдиного члена громади, якого політики називають електоратом, а закон — виборцем.

head.jpgОдним із визначальних документів, який дозволяє брати нам участь в голосуванні є список виборців. Нашим законодавством чітко визначено, що прийняти участь у голосуванні зможуть лише особи, включені на день голосування до списків виборців. 

Для того, щоб списки були максимально правдивими в 2009 році Центральною виборчою комісією було впроваджено Державний реєстр виборців. А функції ведення Реєстру покладено на місцеві органи влади.

Нічого ідеального в природі не існує, а тим більше того, що створюється за участю людського фактору. Списки виборців на виборах Президента України 2010р. є тому підтвердженням.

І, на жаль, за передвиборчою метушнею більшість громадян забуває про своє право на звернення до органу ведення Реєстру, гарантоване законом “Про Державний реєстр виборців”. 

Особливо це стосується тих громадян, які виявили під час останніх виборів помилки в своїх персональних даних чи взагалі не знайшли свого прізвища у списках виборців.

Власне, процедуру звернення я викладу дещо пізніше, а поки-що розповім детальніше про сам Реєстр виборців, щоб у читача склалось   загальне уявлення про цю систему електронного обліку. Оскільки у більшості земляків, через необізнаність із власними правами, склалась хибна думка: “Якщо мене немає у списках, значить нехай мене знайдуть  і внесуть ті, чиновники, які займаються реєстром. Адже у нас повно інформації у ГЖЕДах, в Пенсійному Фонді, в податковій тощо..”. Насправді, є чітко визначена законом процедура, порушення якої тягне за собою цілу низку адміністративних та кримінальних заходів впливу на посадових осіб.

Отже, Реєстр - це звичайна електронна база даних, і зберігається вона на серверах в Центральній виборчій комісії аж у Києві. Доступ до записів в цій базі мають відповідні відділи ведення, які утворюються за територіальним принципом: районні (при райдержадміністраціях), міські та районні у містах (якщо міста з районним поділом). Саме в останньому (Октябрський районний у м.Полтаві) я і працюю.

Кожен відділ ведення Реєстру має доступ до бази в режимі записування (тобто, можемо вносити зміни) тільки щодо “своїх” виборців. Решту записів ми можемо тільки прочитати. А це означає, що “чужий” похазяйнувати в нашому господарстві не може. Мати ж можливість прочитати будь-який запис в базі даних — велика справа. Таким чином ми можемо в лічені секунди виявити схожі записи, дублі та кратні включення. Залишається тільки уточнити в органах МВС чи у самого виборця місце реєстрації та прийняти вірне рішення про подальшу долю запису.

Щоб мати змогу приступити до роботи кожен працівник особисто отримує від ЦВК персональний електронний ключ доступу з індивідуальним паролем (навіть я, як керівник відділу не знаю паролів своїх працівників). Це зроблено по-перше - для захисту інформації, а по-друге   - для того, щоб можливо було ідентифікувати користувача, який вчинив ті чи інші дії в базі даних. 

Крім цього, лінія, по якій здійснюється зв’язок з центральним сервером захищена спеціальними електронними засобами і вся інформація передається за межі приміщення у зашифрованому вигляді. Практично зловживання з боку сторонніх осіб виключено.А якщо врахувати те, що приміщення відділу обладнані додатковими засобами захисту: кодові замки, сигналізація, то за збереження своїх даних в таємниці виборці можуть не турбуватись.

Яким чином здійснюється отримання інформації для реєстру?

Будь-яку базу даних потрібно наповнити, після чого постійно підтримувати в актуальному стані. Це стосується і Реєстру виборців. Оскільки Реєстр створювався з “нуля”, необхідно було щось взяти за основу для його наповнення. Відповідно до закону, такою відправною точкою наші народні депутати визначили списки виборців, що використовувались під час виборів до Верховної Ради України в 2006 році. Електронну базу даних виборців на той час вели, так звані, робочі групи по підготовці списків виборців. Такі групи утворювались щоразу під певні конкретні вибори і після того, як списки були роздруковані і передані до відповідних комісій, групи автоматично припиняли своє існування. Практично, люди які були причетні до формування списків виборців не несли ніякої відповідальності за достовірність внесених даних. В усякому разі, мені не відомо жодного такого випадку. Тому, навряд чи в когось виникне сумнів, що якість внесеної інформації залежала виключно від старанності і компетентності працівників робочих груп, що було величезною рідкістю на фоні відсутності відповідальності... .

Отже, Центральна виборча комісія отримала для наповнення застарілу і, відверто кажучи,  не якісну інформацію про виборців України. Після того, як ця розрізнена інформація була зведена в єдину базу даних одразу ж було виявлено і пізніше ліквідовано десятки тисяч записів-дублікатів. Це означає,  що загальна кількість виборців України зменшилась одразу  на 28655 записів, а це, приблизно кількість виборців Пирятинського чи Лубенського районів.

Не вдаватимусь в технічні труднощі пов’язані з розробкою програмного продукту, тільки зазначу, що після утворення відділу (травень 2007) до початку роботи Реєстру минуло майже два роки. Протягом цього часу відділ працював у автономному режимі. За цей час ми практично вручну виявляли кратні включення, вилучали записи про померлих громадян, готували списки для позачергових виборів до ВР у вересні 2007 року, відпрацьовували шляхи співпраці з органами МВС, Мінюсту, Міноборони. Зазначу, що ця величезна  робота принесла свої плоди одразу ж після початку функціонування Реєстру, коли ми отримали перші офіційні відомості від зазначених підрозділів.

Підтримання бази даних в актуальному стані виглядає наступним чином: кожні три місяці до відділу ведення Реєстру районним паспортним столом (правильно: сектор ГІРФО), міським та районним відділами РАЦС, та командирами військових частин, дислокованих на нашій території подаються відомості про громадян які прибули, вибули, померли за звітний період. Паспортний стіл також подає відомості про громадян, яким протягом звітного періоду виповнилося 18 років. Працівники відділу опрацьовують кожен запис окремо і приймають рішення щодо подальшої долі цього запису: включити до Реєстру, внести зміни до запису, звернутись до служби  Розпорядника реєстру щодо внесення змін до запису громадянина, яких знаходиться поза межами юрисдикції відділу.В середньому, щоквартально відділ отримує понад 5000 записів. В процесі опрацювання записів, виявляються кратні включення, помилки в написанні прізвища, імені, побатькові виборців, а також адреси місця народження. Відповідно до процедури, визначеної Законом, виявлені підозрілі записи відправляються на повторне уточнення, найчастіше - до органів МВС, а також - безпосередньо до самих виборців. 

Однак, крім опрацювання інформації наданої державними органами, відділ працює також і з громадянами району безпосередньо. Про цю частину роботи ми і поговоримо наступного разу. 

Про автора
Юрій Вовченко

Юрій Вовченко
Магістр державного управління

10