Дружня вечірка закінчилася безглуздою смертю
Як страшно, коли в домовину кладуть 18-річного юнака, перед яким тільки-тільки почали відкриватися горизонти дорослого життя! Не пригорнеться він більше до мами, не обніме сестру! Удвічі прикріше, що ця смерть не була невідворотною: не хворів він на невиліковну недугу, не загинув у ДТП.
Не була вона й геройською – не рятував він дітей з палаючого будинку чи з-під криги на ставку. Вона була безглуздою, бо Миколу Чирву з Куп’ватого по-звірячому забили його ж п’яні друзі у новорічну ніч.
Десятеро 17-19-річних односельців зустрічали Новий 2014-й рік у літній кухні обійстя Михнів, чий 17-річний син Славко теж був у цій компанії.
Як розповів начальник Глобинського РВВС Володимир Костенко, на початку другої години ночі між Миколою Чирвою та 17-річним Владиславом Івановим виникла сварка й бійка, в результаті якої Чирва отримав тяжкі тілесні ушкодження, що потягли за собою смерть. Судмедекспертиза констатувала розрив печінки та крововилив у брюшину. Триває слідство. Втім через 72 години арешту основний підозрюваний – Іванов – був відпущений додому під особисте зобов’язання (по-старому КПК – підписка про невиїзд), адже зізнався, що бив загиблого, але, мовляв, не мав наміру його вбивати.
Катерина Василівна Чирва піднімала дітей сама, бо розлучилася, коли Колі було три, а дочці Юлі – шість років. Микола навчався у Кременчуцькому вищому професійному училищі №7 на електрозварника. Майстер виробничого навчання Леонід Шостак характеризує свого учня як позитивного, відповідального юнака, веселого й авторитетного в колі ровесників.
Натомість Влад Іванов ще з молодших класів був, як кажуть педагоги, проблемною, некерованою дитиною. Але батьки на зауваження вчителів реагували своєрідно: «Та ви тільки нашого бачите!»
Мешканці Куп’єватівської сільради шоковані. Особливо тим, що Чирва й Іванов ніби як дружили: Владислав Іванов, учень Кременчуцького професійного ліцею нафтопереробної промисловості, ціле минуле літо «не вилазив» з-за ноутбука, який мама купила Миколі.
Інші кажуть, що трагедії не трапилося б, якби два роки тому 15-річний Влад Іванов поніс відповідальність за те, що на День села жорстоко побив удвоє старшого за себе односельця. Про цей випадок мені розповіла куп’єватівський сільський голова Людмила Сокіл. Тож безкарність і потурання призвели юнака до логічного страшного кінця.
Оксана Корінь, рідна сестра Катерини Чирви, котра приїхала на похорон з Тернопільщини, каже, що все тіло небожа було в синцях - тулуб, ноги.
«Це свідчить про те, що не два удари – у голову кулаком і ногою в живіт, як нас намагаються переконати, було нанесено Колі, його били довго й, можливо, - припускає вона, - кілька осіб. Я не знаю, чи це відображено у висновку судмедекспертизи, але на скроні у Колі була велика вм’ятина від удару перснем-печаткою, що була на пальці Іванова. Це ж якої сили був удар, що перстень лопнув! І з якою жорстокістю треба бити лежачого, щоб розірвалася печінка! А ще Колю явно з дороги не заносили, а волокли, бо у нього була зчесана шкіра на сідницях, а один кросівок валявся на дорозі…»
Тож у рідних загиблого вже з’явилися сумніви щодо того, наскільки слідству вдасться встановити справжні обставини тієї страшної ночі й винних у смерті Колі Чирви. Бо мертвий юнак, на жаль, беззахисний перед брехнею дорослих і тих, кого вважав своїми друзями…
А всі тепер розказують різне.
Учень ПТУ Владислав Михно мені казав, що на столі в новорічну ніч у них було лише… пиво, якого вони випили літрів по два на душу, а матері загиблого зізнався, що була й горілка (добре, якщо не було ще й якогось дурману), тобто, збрехав. Славко «не пригадує», через що виникла сварка між Івановим і Чирвою. І самої бійки на вулиці він теж не бачив, бо нібито в цей момент пішов до вітру. Бив Миколу, за словами, Владислава, тільки Іванов.
А от Влад Іванов тепер стверджує, що «вдарив тільки один раз у голову, а від того не вмирають». Вочевидь, не хоче він сам-один сідати до тюрми…
Влад Михно, теж далеко не пай-хлопчик. Торік влітку з товаришами вкрав у односельця труби, аби здати на металолом. А щоб не потрапити у «місця, не надто віддалені», змушені були сплатити скривдженому грошову компенсацію. На моє запитання, чи ти, Владику, голодуєш, що пішов на крадіжку, відповів просто: «Друзі запропонували, я погодився..»
Багато розбіжностей і щодо подальших подій. Слава Михно розповідає, що побитого Колю хлопці занесли до літньої кухні, бо сам він йти не міг. Посадили на стілець, з якого він сповз додолу.
Тоді Колю переклали на диван. Він навіть не стогнав. Через деякий час усі почали розходитися додому, а Влад разом з Івановим та Сергієм Балюком – прибирати зі столу. Вже під ранок підійшли до Колі й не зрозуміли, дихає він чи не дихає. Взяли його й перенесли у веранду будинку, куди вийшли батьки Михна. Ніна Михно зрозуміла, що Коля мертвий і викликала міліцію та подзвонила його матері.
Ніна Михно переконувала мене в тому, що вона після першої години ночі лягла спати й нічого не чула, аж доки не почула шум на веранді.
А вже зовсім іншу версію від Ніни Михно, котра повинна нести відповідальність за запрошених дітей, тим більше в такому тривожному віці, почула Катерина Чирва. Жінка нібито всю ніч не спала, дивилася телевізор. Не чула ніяких підозрілих звуків.
Тільки під ранок почула якийсь шум на веранді. А коли вийшла, то побачила, що хлопці затягають у веранду хати Колю, щось таке казали, що його треба відігріти, бо замерз. Навіть хотіла штучне дихання йому робити, та зрозуміла, що юнак мертвий.
При матері загиблого батько Влада Михна розповідав слідчому, що одразу після побиття він заносив Колю з вулиці у літню кухню й той вже був мертвим.
Так де ж правда? І скільки ще Коля був живим? І чому ні дев’ятеро друзів, ні дорослі не викликали «швидку допомогу» одразу, о 1.30, а чекали ще майже 5 годин, до шостої, коли вона вже була не потрібна?
Й чи справді подружжя Михнів нічого не чуло? І чи тільки Влад Іванов катував свого друга Колю?
Адже сусідка навпроти Анжела Климовська, яку допитували в присутності матері загиблого, розповіла слідчому, що на початку другої почула на вулиці дівочий вереск й голосне матюччя молодиків.
Коли вискочила, то побачила, що один парубок лежить на дорозі, а біля нього стоять троє. Ще й накричала на них, та Анжелин чоловік погукав її до хати, щоб «не мішалася» до молоді.
Мама Колі Катерина Василівна не може зрозуміти, чому смартфон її сина опинився у Сергія Балюка. Вона не вірить Сергію, що нібито Коля дав йому телефон на зберігання.
Ще близько першої ночі Коля Чирва заходив зі смартфона на свою сторінку ВКонтакте, дзвонив у Кременчук, вітав наречену з Новим роком. Мама телефонувала йому близько третьої, але син уже не відповідав.
Однак у журналі дзвінків і SМSок синового телефона хтось зітер інформацію про дзвінки й повідомлення!
Хто й навіщо? І чи не заплатив її син життям за те, що не хотів добровільно віддати «другові» дорогий смартфон? Адже з місяць тому в нього зникла не менш дорога модель смартфона, і мати й досі не вірить, що Коля його «загубив».
І чи криється за всіма цими "нестиковками" бажання приховати й інший кримінальний злочин – залишення людини у небезпеці?!
Адже якби одразу викликали «швидку допомогу», можливо б, Коля Чирва був живим?
